Світ складається з храмів душі людської. Мій світ -
це я, моя сім′я, мої учні, мої друзі.
Мені хочеться, щоб у моєму світі завжди було тепло
і світило сонце.
Мені хочеться, щоб я розуміла всіх, і інші розуміли
мене, тому що ми живемо за законами життя, які були створені самою людиною протягом
багатьох століть.
Щоб виховання дітей було успішним, необхідно, щоб
вони розуміли, що світ стоїть на духовних засадах. Ці засади, закони і правила дуже
важливі для кожної людини і всього світу.
Світ можна врятувати, а можна погубити, - і
залежить це від того, чи готові ми усвідомити непохитність цих законів і чи живемо ми за ними в
нашому житті.
У кожної людини є в житті своя мрія. Моя мрія,
працювати вчителем у початкових класах, збулася. Всі свої шкільні роки ця мрія не покидала
мене. Мрія здійснилася і вже багато років я працюю вчителем початкових класів і
своїй професії ніколи не зраджувала.
Я з гордістю думаю про
себе: Я - ВЧИТЕЛЬ.
Справжнім вчителем я стала
саме тепер, в результаті багаторічного спілкування з моїми учнями.
Кожен раз, коли до мене приходять
першокласники, дуже хвилююся, бо розумію, що повинна не тільки сформувати у дітей певні знання,
вміння та навички, а й розкрити здібності кожного, бо ще Сократ казав: «У кожної
людини є - сонце, тільки дайте йому світити».
Для всіх моїх маленьких учнів
я намагаюся бути не тільки першою вчителькою, а й другою мамою, знайти «ключик» до серця кожного .
Мені цікаво все із моїми учнями: радіти, інколи
засмучуватися разом з ними, давати їм поради. А вони віддають мені свою любов
і повагу.
Чи всі діти однакові? Звичайно, ні! Одне з правил
вчителя: «Зазирни під кожен камінь!»
У своїй роботі я намагаюся організувати освітній
процес так, щоб були створені умови для розвитку кожної дитини.
Можу з упевненістю сказати, що мої діти націлені на
здоровий спосіб життя, на позитивне ставлення до навчального процесу, на бажання бути
успішними в житті.
Професія вчителя забирає багато сил та життєвої
енергії. Інколи дивуєшся – звідки ми, вчителі, беремо сили, щоб бути одночасно і
вихователем, і педагогом, і артистом, і скульптором, і батьком та матір’ю для своїх учнів?
Яким же невичерпним має бути наше натхнення!
Дуже точно і влучно на це питання
дає відповідь відомий письменник С.Л. Соловейчик: «Він артист, але його слухачі
та глядачі не аплодують йому. Він скульптор, але його праці ніхто не бачить. Він
- лікар, але його пацієнти рідко дякують йому за
лікування та далеко не завжди
хочуть лікуватися. Де ж йому взяти сили для щоденного натхнення? Тільки в самому собі,
тільки у свідомості величі своєї
справи».
Отже, професія вчителя - це
і труд, і покликання. Я намагаюся всі ці вимоги у своїй роботі
дотримувати і виконувати. Адже вчитель вільний, як поет, художник, музикант, як будь-яка
творча особистість. Він розповідає і вчить тому, що знає і любить сам.
Мій девіз: «Любити! Розуміти! Приймати! Співчувати!
Допомагати!»
Найголовніші умови для моєї успішної роботи:
• не боятися брати на себе відповідальність;
• бути постійно в пошуку, не опускати руки, якщо
що - небудь не виходить;
• прагнути більше знати, щоб краще розібратися,
глибше зрозуміти, знаходити рішення, що дають найкращий результат;
• формувати в учнів готовність до самовизначення і
самореалізації, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей; розвиток
системи підтримки талановитих дітей;
• працювати над створенням сприятливого
психологічного клімату в колективі класу, збереженням і зміцненням здоров'я школярів.
Найголовніше - кожен учень повинен повірити в
свої можливості, відчути успіх. І я в бачу в цьому свій професійний обов’язок!
